Friday, April 29, 2016

Ridna maty moya (Рідна мати моя)

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Dearest Mother of Mine


Dearest Mother of Mine, you had many sleepless nights
You led me to the fields next to the village
And on my long journey, you saw me off at dawn
And gave me an embroidered towel for luck
And on my long journey, you saw me off at dawn
And gave me an embroidered towel for luck and destiny
Let the dewy road blossom on it
Along with the green glens and groves full of nightingales
And your faithful, kind, motherly smile
And your sad, dear eyes
And your faithful, kind, motherly smile
And your sad, dear, blue eyes
I'll take this towel, and unfold it as if destiny
In the quiet, rustling meadows, and chirping oak-woods
And on this little towel, will live the familiar pain
My childhood, separation, and unconditional love
And on this little towel, will live all the familiar pain
My childhood, separation, and your motherly love

 

No comments:

Post a Comment

Note: Only a member of this blog may post a comment.